Нерівності — введіть як у підручнику, отримайте розв’язання по кроках і числову пряму
Нерівність
Система нерівностей
Кожна нерівність — в окремому рядку. Розв’язок системи — спільна частина розв’язків; на прямій видно розв’язок кожної нерівності
📚 Теорія: як розв’язувати нерівності
Лінійну нерівність розв’язують як рівняння: доданки з x — ліворуч, числа — праворуч, потім ділять на коефіцієнт при x. Головне правило: при діленні чи множенні обох частин на від’ємне число знак нерівності змінюється на протилежний: −2x > 6 → x < −3.
Квадратну нерівність ax² + bx + c > 0 розв’язують через корені тричлена і параболу: при a > 0 вітки напрямлені вгору, і тричлен додатний ліворуч від меншого кореня і праворуч від більшого, а між коренями від’ємний. Якщо коренів немає (D < 0), знак один на всій прямій — знак числа a.
Метод інтервалів: усе переносять в одну частину, розкладають на множники й позначають нулі на числовій прямій. Вони ділять пряму на проміжки, на кожному з яких вираз зберігає знак. Знак знаходять підстановкою будь-якого числа з проміжку, а відповідь — проміжки з потрібним знаком. Множник у парному степені при переході через свій нуль знак не змінює.
Дробово-раціональну нерівність не можна множити на знаменник: його знак невідомий. Переносять усе в одну частину, зводять до спільного знаменника й розв’язують методом інтервалів. Нулі знаменника на прямій завжди виколоті — при них дріб не визначений.
Нерівність з модулем: |A| < c при c > 0 рівносильна подвійній −c < A < c, а |A| > c — сукупності A > c або A < −c. Якщо модулів кілька, нулі виразів під ними ділять пряму на проміжки; на кожному модулі розкривають за знаком, розв’язують і об’єднують відповіді. У Німеччині та Словаччині так, розглядом випадків, розв’язують будь-яку нерівність з модулем.
Система нерівностей — кілька нерівностей, які мають виконуватися одночасно. Розв’язують кожну й позначають розв’язки на одній числовій прямій; відповідь — спільна частина. Для променів: x > 2 і x > 5 дають x > 5, x > 2 і x < 5 — 2 < x < 5. Сукупність («або») — навпаки, об’єднання розв’язків.
Показникові та логарифмічні нерівності розв’язують за монотонністю: за основи a > 1 функції aˣ і logₐx зростають, і знак нерівності зберігається, за 0 < a < 1 — спадають, і знак змінюється: (1/2)ˣ ≥ (1/2)⁻² → x ≤ −2. Число записують степенем або логарифмом тієї самої основи: 8 = 2³, 2 = log₃9. Для логарифмічних спочатку знаходять ОДЗ — під логарифмом лише додатні числа, — а у відповідь беруть спільну частину розв’язку та ОДЗ. Запис: 2^(x+1)>8, log_3(x-1)<2.
Нерівності з коренем розв’язують системами. Корінь існує, коли вираз під ним невід’ємний, і сам не буває від’ємним. Тому √f < g — це система f ≥ 0, g > 0, f < g², а √f > g — два випадки: g < 0, f ≥ 0 або g ≥ 0, f > g². Підносити до квадрата можна, лише коли обидві частини невід’ємні. Запис: sqrt(x+2)>x або √(x+2)>x.
Запис відповіді: кругла дужка — кінець не входить (строгий знак < або >, нескінченність), квадратна — входить (≤ або ≥). В Україні пишуть x ∈ (−∞; 2) ∪ [3; +∞), у Франції та Німеччині — ]−∞ ; 2[ ∪ [3 ; +∞[, у Польщі закритий кінець позначають ⟨3, в англомовних країнах відповідь часто записують нерівностями. Розв’язувач пише так, як прийнято для мови сторінки, і дає обидва записи: нерівностями і проміжками.
Запис вільний: x^2-5x+6>0, (x+3)/(x-2)<=0, -3<2x+1<=5. Нестрогі знаки — <= і >= або ≤ і ≥ з кнопок над полем.
Часті запитання
Це безкоштовно?
Так, цей калькулятор безкоштовний і не потребує реєстрації. Усе обчислюється просто в браузері, а не на сервері.